Модуль 10

Ви обговорите, як керувати навчальним процесом у класі, де навчання здійснюється за методом проектів, як використовувати комп’ютерні технології задля підвищення вашої власної ефективності та для підтримки навчання учнів. Потім ви створите документ (презентацію або Інтернет-ресурс) для фасилітації навчання учнів, які виконуватимуть проекти. Ви також сплануєте, як будете вивчати обрану вами тему в своєму класі та створите інструктивні матеріали, які допомагатимуть учням з використанням комп’ютерних технологій при виконанні навчальних проектів.

Завдання модуля

• Обговорити те, як можна використовувати різні техніки постановки запитань;
• Створити презентацію, документ, таблицю або веб-ресурс для того, щоб підтримати навчання, що будується навколо навчальних потреб учнів;
• Створити план впровадження теми;
  Створити документ для фасилітації;
  Обговорити, чому вони навчилися;
  Визначити наявність усіх складових свого Портфоліо;
  Знайти  Інтернет-ресурси з професійного розвитку освітян;

Модуль 9

Диференціація навчання передбачає об’єднання у групи для окремого навчання з їхніми індивідуальними особливостями. Думку про необхідність диференційованого підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О. Сухомлинський: „До кожного учням треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання”. Диференціація передбачає таку організацію роботи на уроці, коли одному учневі або групі учитель пропонує в певній системі посильні завдання різної складності й цим самим створює сприятливі умови для розвитку й навчання кожного.
Узагальнення педагогічних досліджень і передового досвіду дає можливість визначити сукупність вимог до організації диференційованого навчання, а саме:

• Вчитель враховує загальну готовність дітей до навчальної діяльності та готовність до засвоєння конкретного матеріалу;
• Уміє передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час його засвоєння;
• В системі уроків використовує диференційовані завдання індивідуального характеру;
• Робить перспективний аналіз: для чого плануються завдання, чому їх треба використати саме на даному етапі уроку, як продовжити цю роботу на наступних уроках.

Диференційовані завдання доцільні на різних етапах уроку, насамперед під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу. Актуалізація опорних знань учнів буде тоді вдалою, коли точно окреслено ті питання, які треба відновити в пам’яті дітей, проведено короткочасну перевірочну роботу і за її результатами ліквідовано прогалини за допомогою диференційованих завдань. Зрозуміло, що такий спосіб доцільний, коли формуємо вміння і навички. На етапі засвоєння нових знань диференційованим може бути процес первинного сприймання і первинного закріплення.

Модуль 8

У розробці підходів до оцінювання першим кроком є чітке формулювання завдань оцінювання. Традиційно такими завданнями вважаються наступні  :

- показати учням, як вони досягли мети уроку;

- визначити найкращих за результатами учнів;

- стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;

- визначити рівень здібностей учнів;

- з`ясувати , чи є необхідність у додатковому навчанні або „ перенавчанні „ ;

- поставити оцінки .

      Такі традиційні завдання оцінювання зберігають свою актуальність і на інтерактивних уроках .

Важливо пам`ятати , що завданням викладача є швидше створення умов , за яких позиції зацікавленості , відкритості , відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися і усвідомлюватися . Цьому сприятимуть :

-         включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання  , тобто того , як проходить робота учня – на відміну від оцінювання лише результатів роботи ;

-         оцінювання учнів , яке опирається на чіткі критерії .

-         оцінювання досягнень , які є в учнів , незалежно від того , чи вони значні , чи скромні – якщо вони є результатом справжніх зусиль учня .

-         оцінювання зусилля , які учні вкладають у співпрацю ;

-         обговорення вправ і завдань , в процесі яких учні мають можливість задуматись над власним способом вчитися .

-         пропонування індивідуальних і групових завдань , які учні виконують самостійно , проходячи етапи пошуку , відбору і критичного аналізу , узагальнення і записування результатів своїх досліджень ;

-         заохочення учнів до самооцінки , в результаті якої вони краще пізнають себе , свої можливості і сфери , які потрібно розвивати ;

-         ініціювання дискусій ;

-         підтримка ініціатив та ідей , запропонованих учнями самостійно .

Багато викладачів  , які застосовують інтерактивні технології для опрацювання матеріалу важливого змісту і для формування в учнів умінь вирішувати проблеми , відчувають труднощі у виставленні учням оцінок у балах  На наш погляд , це пов’язано з відсутністю обґрунтованих підходів до розробки стратегії оцінювання , яка тісно пов’язана з підготовкою і плануванням вчителем уроку. Цей процес повинен складатися з таких дій :

1.     Визначення мети ( очікуваних результатів ) уроку , що передбачає з’ясування таких питань :

      -   які знання учні мають засвоїти і на якому рівні ;

 -         якими вміннями , навичками вони повинні оволодіти ;

 -         які цінності в собі учні можуть сформувати .

2.     Вибір  показників (критеріїв ) оцінювання цих результатів .

3.     Визначення мети оцінювання .

4.     Вибір конкретної стратегії ( способу ) оцінювання .

Модуль 7

Спочатку запитайте у вчителів, яка кількість форм оцінювання пропонувалась їм для аналізу в домашній роботі, а далі – на яку кількість груп можна розбити їх та за якими ознаками.

Обговоріть ознаки. Вони можуть бути такими:

• за віком учнів;
• за формою представлення; 
• за тим, що оцінюється – групова чи індивідуальна робота;
• за тим, хто оцінює (вчитель, учні, самооцінювання, комбінована оцінка);
• за шкалою оцінювання (піктограми, фіксовані бали, шкала балів); 
• оцінюється зміст чи тільки оформлення;
• чи оцінюється участь учня в роботі групи; 
• чи це форми для певного конкретного проекту, чи загальні форми для будь-якого проекту;
• чи передбачено диференційоване оцінювання;
• що прописано – критерії, чи тільки бали; 
• інши ознаки.

Обговоріть ці ознаки. Можна відзначити найактивніших вчителів маленькими призами.

Далі об’єднайте вчителів у пари так, щоб пари не повторювались і вчителі працювали з новими партнерами. Протягом 15 хв. запропонуйте продемонструвати один одному створену учнівську презентацію та розповісти про виділені ними критерії для її оцінювання. Це можна зробити так: вчителі обмінюються формами оцінювання та намагаються за створеними автором критеріями оцінити його ж учнівську презентацію.

Спочатку один партнер пари на своєму комп’ютері демонструє протягом 3 хвилин колезі свою учнівську презентацію, починаючи її в ролі учня зі слів «А ти знаєш, яке цікаве дослідження ми проводимо на уроках….. Ми виконували…. Після такої роботи зроблено презентацію.» При цьому другий партнер пари, в ролі товариша учня з іншої школи, уважно слухає та відповідає: «А цікавіше було, якщо б ….!» Потім вони обмінюються ролями та переходять до іншого комп’ютера, на якому зберігається приклад учнівської презентації другого партнера.

Важливими при обговоренні презентацій у парах є такі питання: 

• Що робили учні у проекті?
• Які слайди підтверджують висновок про реальне самостійне дослідження учнів у проекті?
• Як відображається в презентації намагання вчителя сформувати в учнів навички мислення високого рівня?

Робота в парах закінчується спільним обговоренням.

Надайте вчителям кілька хвилин для нотування думок та пропозицій, що виникли в процесі обговорення.

Модуль 6

Якщо попередні модулі для мене були дуже корисними, то цей модуль виявився дуже цікавим, оскільки в черговий раз дозволив поміркувати над проблемою формування в учнів вмінь й навичок безпечної поведінки в Інтернеті. Серед багатьох небезпек, які підстерігають не тільки учнів на перше місце я б поставив он-лайн зваблення дітей, контент для дорослих, кібер-булінг та троллінг.  

Ці явища поруджуються не тільки низьким рівнем  мережевої культури, але й загальної культури в цілому. Все це помножується на беззаконість й розквітає на полі правого нігілізму такими "квіточками", які західному користувачеві Інтернету, мабуть, й не снилися.  

Для мене найбільшим злом в Інтернеті виступає анонімність. Саме під цією маскою приховуються різного роду злочинці, невдахи й збоченці. Навіть порядних людей анонімність провокує на вислови й коментарі негативного емоційного забарвлення. Виходжу з прикладу існування блогу "Мережевий щоденник вчителів історії Миколаївської області". Якщо вчитель надає коментарі до статті колеги під власним іменем, то ці коментарі, як правило, є позитивними. Якщо ж він починає використовувати анонімність так і розпочинають з'являтися "критичні" висловлювання. 

Крім того, в черговий раз переконуюсь, що з Google, найближчим часом, навряд чи хтось зможе повноцінно конкурувати, зважаючи на той факт, що більшість з сервісів Google можуть ефективно використовуватися вчителем в його професійній діяльності. 

Модуль 5

Я  також розглянула шляхи ефективного пошуку та оцінювання Інтернет-ресурсів для проведення досліджень та навчилась правильно використовувати ці ресурси, дотримуючись закону про авторські права. Я спланувала, як використовувати Інтернет при вивченні теми.

• Обговорити в парах власні презентації щодо представлення ідей проектів та оцінювання навчальних потреб учнів;
• Обговорити у групі, як зробити проекти відповідними вимогам державних освітніх стандартів та навчальних програм;
• Розглянути та обговорять закони щодо авторських прав та правил правомірного використання робіт в освітніх проектах;

Модуль 4

У цьому модулі я розпочила процес планування вивчення обраної теми з того, що визначила, які саме державні освітні стандарти відповідають цій темі. Виходячи з вимог стандартів та навчальних програм, ви встановите навчальні цілі та важливі поняття обраної теми, від яких

формулюватимете Основні запитання, що формують зміст проекту.

У вас буде можливість попрактикуватися в формулюванні Основних запитань, а потім вдосконалити свої запитання. Після дослідження існуючих стратегій з формуючого оцінювання ви складете перший варіант плану оцінювання учнів для вашої теми, а потім створите засоби оцінювання, що допомагають визначати навчальні потреби ваших учнів та оцінювати їхні попередні знання і вміння до початку виконання ними проектів.

Завдання Модуля 4

У цьому модулі учасники:

• Обговоремо приклади Основних запитань за допомогою Інтернет-сервісів для спільної роботи із документами;
• Обговоремо у парах створені Основні запитання;
• Обговоремо разом  різні стратегії та засоби оцінювання
• Створемо перший варіант плану оцінювання;
• Створемо засоби оцінювання, спрямовані на визначення навчальних потреб учнів;
• Удосконалемо  цілі та Основні запитання відповідно до державних освітніх стандартів;
• Створемо презентацію основних ідей навчальної теми;
• Переглянемо  План вивчення теми та внесемо  до нього зміни;
• Зробимо рефлексію модуля

Модуль 3

Метод проектов представляет собой гибкую модель организации образовательно-воспитательного процесса, способствует развитию наблюдательности и стремлению находить ответы на возникающие вопросы, проверять правильность своих ответов, на основе анализа информации, при проведении экспериментов и исследований. 

В рамках профильного обучения проектирование следует рассматривать как основной вид познавательной деятельности школьников.

 Учет особенностей структуры познавательной деятельности школьника по усвоению и применению содержания образования является исходным моментом в разработке и определении эффективных средств и способов организации, управления учебной деятельностью учащихся.

 Таким образом, можно отметить, что активизируется процесс включения школьников в активную познавательную деятельность. В то же время анализ содержания представляемых учениками работ, их выступлений на конференциях позволяет сделать вывод о том, что в большинстве случаев проектная деятельность учащихся не вполне самостоятельна. Это мнение подтверждают и руководители проектных и исследовательских работ учащихся. Они отмечают, что около 50% школьников не умеют самостоятельно выдвигать и обосновывать гипотезу, планировать деятельность, формулировать цель, осуществлять поиск и анализ необходимой информации, выполнять эксперимент, представлять результаты исследования, осуществлять рефлексию, грамотно выстраивать доклад. Это происходит вследствие того, что школьники не обучены проектной и исследовательской деятельности. Школьникам приходится пользоваться предложенным учителем алгоритмом без предварительной подготовки, не имея базовых знаний и умений, относящихся к проектной и исследовательской деятельности, это ведет к отсутствию внутренней мотивации на такого рода деятельность.

Процесс формирования ключевых компетентностей у учащихся с помощью проектной деятельности будет протекать успешно при соблюдении следующих условий:

 - профессиональной готовности учителей к осуществлению данной задачи,

 - формирование мотивации на проектную деятельность у учащихся и учителей,

 - последовательное включение в проектную деятельность системы элективных курсов учащихся (10 класс) и учащихся предпрофильной подготовки (9 класс) общеобразовательной школы

- системный подход к реализации программы Н.Ф.Виноградовой , предусматривающей проектную деятельность учащихся;

 - тьюторское сопровождение проектной деятельности;

 - мониторинг формирования ключевых компетентностей.

 Методологической основой исследования являются идеи последовательной организации проектной деятельности учащихся в учебной и внеучебной деятельности, на элективных курсах в профиле и в процессе предпрофильной подготовки для усиления мотивации на проектную деятельность; применение деятельностного подхода для разработки способов управления процессом формирования ключевых компетентностей в процессе проектной деятельности школьников общеобразовательной школы.

 В процессе разработки компетентностного подхода исследователи уточняют основные понятия: «компетенция» и «компетентность». Английский психолог Дж. Равен определяет компетентность, как специфическую способность эффективного выполнения конкретных действий в предметной области, включая узкопредметные знания, особого рода предметные навыки, способы мышления, понимание ответственности за свои действия. Он выделяет "высшие компетентности", которые предполагают наличие у человека высокого уровня инициативы, способности организовывать людей для выполнения поставленных целей, готовности оценивать и анализировать социальные последствия своих действий.

Модуль 2. Рефлексия

В основе метода проектов лежит развитие познавательных навыков учащихся, умений самостоятельно конструировать свои знания, умений ориентироваться в информационном пространстве, развитие критического и творческого мышления. Метод проектов - это из области дидактики, частных методик, если он используется в рамках определенного предмета. Метод - это дидактическая категория. Это совокупность приемов, операций овладения определенной областью практического или теоретического знания, той или иной деятельности. Это путь познания, способ организации процесса познания. Поэтому, если мы говорим о методе проектов, то имеем в виду именно способ достижения дидактической цели через детальную разработку проблемы (технологию), которая должна завершиться вполне реальным, осязаемым практическим результатом, оформленным тем или иным образом. Дидакты, педагоги обратились к этому методу, чтобы решать свои дидактические задачи. В основу метода проектов положена идея, составляющая суть понятия "проект", его прагматическая направленность на результат, который можно получить при решении той или иной практически или теоретически значимой проблемы. Этот результат можно увидеть, осмыслить, применить в реальной практической деятельности. Чтобы добиться такого результата, необходимо научить детей или взрослых студентов самостоятельно мыслить, находить и решать проблемы, привлекая для этой цели знания из разных областей, умения прогнозировать результаты и возможные последствия разных вариантов решения, умения устанавливать причинно-следственные связи.

Метод проектов всегда ориентирован на самостоятельную деятельность учащихся - индивидуальную, парную, групповую, которую учащиеся выполняют в течение определенного отрезка времени. Этот метод органично сочетается с групповыми (collaborative or cooperative learning) методами. Метод проектов всегда предполагает решение какой-то проблемы. Решение проблемы предусматривает, с одной стороны, использование совокупности, разнообразных методов, средств обучения, а с другой, предполагает необходимость интегрирования знаний, умений применять знания из различных областей науки, техники, технологии, творческих областей. Результаты выполненных проектов должны быть, что называется, "осязаемыми", т.е., если это теоретическая проблема, то конкретное ее решение, если практическая - конкретный результат, готовый к использованию (на уроке, в школе, в реальной жизни). Если говорить о методе проектов как о педагогической технологии, то эта технология предполагает совокупность исследовательских, поисковых, проблемных методов, творческих по самой своей сути.

Модуль 1 Рефлексия

Ознакомилась с программным курсом, с электронным учебником, с дополнительными материалами.